
Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!
А ну чо, братаны, сегодня хочу вам рассказать про один из самых крутых деньков в моей жизни, когда я купил закладки и пошел гулять по крышам своего города. Поймал я эту тему, сидя с ребятами на дербане, где мы отмочили пару десятков таблеточек и пустили себе клини. Ну а потом, когда кайф перешел в бумажку, я понял, что пора закупиться мефедроном и продолжить тащить.
Собрал я свою качественную команду из парней, которым я толкую. Сразу предупредил их, что сегодня у нас особый праздник, и мы пойдем гулять по крышам города. Ребята охуели, но все равно присоединились, ведь они знают, что я всегда знаю, что делаю.
Недолго думая, я нашел импостера в нашей курите, который откровенно дерет нас по деньгам, но я ему решил сделать подвох. Выстроились мы в цепочку, когда я передал последнему парню деньжата, он быстро бросил их и мы сразу начали отхерачивать его. Так быстро и неожиданно, что он только успел охуевать и мы сделали все, чтобы он более не появлялся на нашем пути.
Покупка мефедрона прошла как по маслу, я знаю своих шишек и всегда обращаюсь только к проверенным поставщикам. Схватил я свою машинку и поехал на место, чтобы получить наш главный товар. Встретились мы, как давние друзья, и после обмена дерьмовыми пакетиками, я был рад видеть, как все быстро закончилось. По привычке я попросил его подписать мой пакетик, чтобы быть уверенным в его качестве, и мы разошлись.
Вернулся я назад к ребятам, которые все это время ждали меня с нетерпением. Я показал им наш новый добротный товар и они не могли скрыть своих усмешек. Взяли они по своей дозе и мы отправились на наших машинках к зданию, чтобы начать гулять по крышам.
Как только мы поднялись на крышу, я почувствовал, как начало клинить. Мир вокруг меня стал искажаться, словно я попал в какой-то психоделический мир. Галлюцинации были такими яркими и реалистичными, что я даже не мог поверить своим глазам. Солнце, плавающее в небе, словно жидкость, и море, из которого вырастали огромные деревья, создавали иллюзию нереальности.
Все это время мы бегали и прыгали по крышам, словно настоящие паркуристы. Мы устраивали контесты, показывая свои навыки и отжигая так, словно наша жизнь зависит от этого. Ну и конечно же, мы не забыли сфотографировать этот кайф, чтобы потом похвастаться перед всеми друзьями и зависимыми.
| Я не мог остановиться и даже не хотел этого делать. Каждая минута | на крыше была наполнена новыми впечатлениями и новыми ощущениями. |
|---|---|
Много времени прошло, пока мы прогуливались по крышам, но нам надоело. Мы решили искать новые места, чтобы продолжить наше шаловливое путешествие. Поднялись мы на крышу ближайшего здания и оттуда увидели настоящую красоту.
Огромные мосты, сверкающие фонари, городская ночь, словно показывала мне свою настоящую силу.
И я понял, что никогда не забуду этот день и эти моменты, когда я был на краю счастья и свободы.
Постепенно нашу группу начали уходить эффекты, и мы все вернулись к реальности. Ну а потом, наркота закончилась, и мы отправились домой, чтобы побыть в нормальном состоянии.
Этот день навсегда останется в моей памяти, как один из самых безумных и захуяренных.